Без границь

Ти  лініями  тіла  пристрасно  гарна,
Густе  волосся,  тугі  пруги  сідниць,
Крім  чоловіка,  -  залицяння  марні.

У  власній  красі  не  маєш  границь,
Невідомо  за  що  тебе  вибрав  муж,
Кожна  частина  тіла  із  скарбниць.

У  спільнім  житті  було  доста  стуж,
Але  навчились  прощати,  мовчати,
Оминувши  багато  розриву  калюж.  

Під  серцем  знову  тіло  дитинчати.
(Терцина)

13  вересня  2020  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2022
автор: Володимир Кепич