[i] За самими скромними підрахунками в РФ
живе не менше 5 млн українців...
До них лине серце поета.
І не тільки!
[b][color="#8a0b73"]Ви як там, доньки й пасерби* Вкраїни,
на Раші тій – ворожій – живете?
Напевно, корчите солодкі міни
й байдужістю не мислите про те,
щоб неньку вашу не зорали гради
до надр в огні згорілої землі;
що нашу поросль нищать ваші гади;
що плачуть і похилі, і малі…
Що вже за сотню немічних маляток
ми схоронили. Скільки ще крові́
проллється нашої за вірну клятву,
яку дали спільноті світовій:
на смерть стояти, щоб тому сатрапу
не розв’язати Третьої війни
та газ і нафту олігархам скраплить,
щоб не було у ворога “вини”.
То ж знайте ви, що в тому злому горі
повинні й ви – не лише ‘’Руській мір”,
як в Другій у свій час… й Голодоморі,
що влаштував нам любо ваш кумир!
То ж слід ще знати: діти убієнні
й по вашій волі ворогом у нас,
що в в нас ущент зруйновані й спалЕні
Ірпінь, Ахтирка, Харків і Донбас!
Тож як вам, доньки й пасерби Вкраїни, –
як вам в злочинній Раші?.. Чи спите?
Чи сняться вам бомбо-удари й міни?
Чи сните ви, принаймні, хоч би те,
ведмедя як прикінчити в “барлозі”,
що й вас там обіцянками приспав?...
Чи, може, вже почили всі у Бозі,
коли ви як діаспора не в змозі
змахнути в неньки виплакані сльози
й зчинити жах... караючих заграв[/color][/b]?!
8.03.2022,
Kln, BRD.
_______________
*Пасебри– сини.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2022
автор: Олекса Удайко