Моє серце лишилося в лютому,
В тому самому, не по зимному теплому!
Де зітхали, скаржились, мріяли,
Де життя, як пшеницю ми сіяли.
Моє серце лишилося лютому...
Саме тому останньому, мирному,
Де були не такими й дорослими,
І у Бога не так вже і вірили...
Ми прокинулись в лютому місяці,
Серед хвилі людської агресії!
Але ми зо́сталися вірними,
Непокірні чиїйсь там депресії!
Ми повернемо вéсну украдену,
Знову небо засяє надією!
Відбудуємо змучену, стомлену,
Бо зосталися в лютому з мрією...
2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2022
автор: Ольга Тютюнник