Дивне світло....
Стала перед Богом душа.
Страх видно в її очах!
Знає тепер точно вона
Це все правда була...
Істинний Бог
Тепер для неї суддя,
Пізне тепер каяття!
-Чим заплатиш за гріх,
Дитино Моя?
І вмить перед очима
Промайнуло життя:
-Господь, ну чому була я сліпа?
Ну чому Ти мені не відкрив?!
-Дитино моя, Я про Себе тобі кожну мить Говорив...
-Я ж страждала так на землі,
Подивись на руки мої,
Подивись яка бідна моя душа!!!
- Люба дитино, це не була воля Моя...
Я волю Свою тобі Написав,
Я волю Свою через інших Кричав...
Я на землю Прийшов, Я Себе вам Віддав
Щоб більше ніколи, ніхто не страждав!
Я на хресті всі хвороби розп'яв,
Прокляття, ненависть...
І все те що цей світ
Жорстокий надбав!
Я ключ до Раю
Від злого Забрав!
На землю Приніс!
Я ж його вам - Своїм дітям Віддав...
Ти плачеш.... Мені сумно, та нема вороття...
Я вас Навчав - Я Правда Одна!
На землі все розвіється, і сліду нема...
А душа твоя вічна... Вічна душа!
Ти не повірила, жила як всі,
Ти несла хрест, не Мій на спині!
Закон Мій дано щоб ти щаслива була,
Ти відкинула істину, за світом пішла...
Тепер йди на ліво, Мені ти чужа!
Впала додолу бідна душа...
На землі все здобула, мала весь світ!
А тут руки пусті!
А тут у вогні вічнім згорить...
Так страшно прожити
Даремне життя!
Без Бога щодень проста марнота!
Без Нього душа темна й пуста!
Нещасна вона, нещасна вона...
Тільки з Творцем радість жива!
Тільки в Ного правда одна!
Господь, ти є Істинне Світло!
Ти - Вічна Любов!
Ти - Безкінечне Життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2022
автор: Ірина Олійник