Поволі…



Поволі  забуваються  в  мені
Все  те,  чого  колись  учили  в  школі
Вітри  кружляють…холодні,  весняні
А  хочеться  мирного  неба  та  кращої  долі.

Ще  трішечки,  а  там  настане  злам
Нам  допоможуть  рідні  і  сусіди
Ми  викинемо  весь  рашистський  бруд  і  хлам
За  межі  нашої  святої  України!

І  буде  Сонце!  Будуть  сльози  на  очах!
Від  вистражданої  Перемоги!
Весь  мотлох  приберемо  на  полях
Очистим  наші  забруднені  дороги.

Поволі,  але  впевнено  ідем
Та  знищуємо  ворога  усюди
Знамена  синьо  жовті  ми  несем
Ми  Українці.  Ми  непереможні  люди!
26.03.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2022
автор: wanatol