Між нами кров…

Між  нами  кров,  між  нами  ріки  крові,
Які  убрід  тепер  не  перейти.
Освідчуйтесь  могилам  у  любові,
Ординці,  мародери  і  кати.

Ви  вибір  свій  зробили  в  злу  годину,
Тепер  для  нас  ви  вічні  вороги.
Чому  прийшли    незвано  в  Україну?
Вас  хтось  чекав?  Огляньтесь  навкруги:

Міста  і  села,  і  малі  й  великі
У  синьо-жовтих  сяють  прапорах,
А  мешканці,  беззбройні  вам  у  пики
Плюють  і  дружно  посилають  нах…

Такого  сподівались  ви  прийому?
Щоб  вас  вбивали  в  кожному  кутку?
Ніхто  з  вас  не  повернеться  додому,
Війна  вас  перемеле  на  муку.

Вас  перетравить  зголоднілий  шлунок
Кремлівського  убивці  -  упиря,
І  на  смітник  історії  пакунок
Із  залишками  викинуть  здаля,

Щоб  не  смерділо.  Отака  вам  плата
За  зраду,  за  брехню  і  за  війну.

А  українці  ще  зустрінуть  свято,
Забивши  цвях  у  Рашкіну  труну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2022
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)