До останнього подиху

Всевишній  зіткав  небо  над  нами
І  дарував  йому  чисту  блакить
Засіяв  поля  золотими  житами
Вдихнувши  любов  у  цю  землю  за  мить.

Дав  люду  мову  птахів  -  солов"їну
Благословив  на  вроду  водами  чистих  джерел
І  нарік  дивовижний  цей  край  -  Україна
Священна  земля  щирих,  вільних  людей.

Потомки  прекрасних,  сильні  не  зламні
Мають  чисті,  великі,  гарячі  серця.
Бережуть  волю  святу  до  останнього,
До  останнього  подиху  берегтимуть  Життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2022
автор: DarkLordV