В той день коли закінчиться війна,
Як проженемо з дому вражу силу,
Одягне землю зранену весна,
І доля посміхнеться нам щасливо.
Ще довго буде снитися цей жах.
І болю втрат позбутися так тяжко.
Не всі зберемось за столом в хатах,
Болітиме нам Женя, Юрка, Сашка.
Гіркі дітей загиблих вічні сни,
І зниклих безвісти, і тисячі убитих.
Їх не забудем, не пробачим ми.
Нам треба всім і їх життя дожити!
Щоб пам'ятать про кожного із них!
Болючі дні ці і криваві дати!
Міста зруйновані де сміх надовго стих,
Не можна гріх рашистам вибачати!
Заплаканих дітей і матерів,
Малята мертві під завалом дому.
Могили прямо посеред дворів,
Неможна забувати нам нікому.
В той день коли закінчиться війна.
Коли прийде жадана перемога,
Одягне землю зранену весна!
Ми просимо про це сьогодні Бога!
Великий Боже сили всім нам дай!
І захисти народ мій України!
В тяжку годину Боже не лишай,
Врятуй солдата, маму, і дитину.
В той день коли закінчиться війна,
І проженемо з дому вражу силу.
Одягне землю зранену весна,
І доля посміхнеться нам щасливо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2022
автор: Наталка Долинська