Правда давно стала беззубою старою,
Хоч намагається здаватись досі молодою!
Над нею познущалися доволі
й перетворили в правдиво-хибні
істини в своїй подобі!
Коли їй брешуть та лукавлять словом,
Вона згинається і плаче під брехні покровом!
Втомили Правду всі слова у борг,
Нещирі каяття і вічний з нею торг!
Втомилася вона від фальші і обману
Втомилася, що Правду намагаються
ввести в оману!
Вона стара і істин стало забагато...
Та вона ж Правда!
Але вже іноді й для неї звучить це біднувато...
2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2022
автор: Ольга Тютюнник