«Як хто має вухо, нехай слухає. Як хто
в полон бере — сам у полон піде він,
як хто мечем убиватиме, мусить сам
бути мечем убитий. Тут терпіння і віра
святих.»
( Об'явлення св.Івана Богослова 13.9—10)
На окраїні міста нічного,
в кімнаті холодній й вогкій,
там старець на колінах молився
за нарід загублений свій:
«Україна в вогні,
мої люди в борні,
міста й села в крові,
Господи, де Ти?!»
Згадав старий роки дитячі,
Сибір, і голод, і табори,
і серце болісно стиснулось,
схилилась голова додолу.
Ангел в осяйнім світлі
став біля порогу
і промовив сумно-тихо:
«Чи ти , старче, не знаєш?
Бог з вами в вогні,
Він з народом в борні,
Святий з вами в крові,
Господь вічно той самий!»
О так, Владико, прости
малодухість людей слабких,
дай силу Твоє слово сповнити,
«Тут терпіння і віра святих»!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2022
автор: Теодот