На незораному полі
хлопці наші полягли...
Хтось хотів такої долі?!
- Так... хотіли вороги...
Не посіяні зернятка
не дадуть в цей рік хлібів...
- Не обнімуть маму й татка
стільки соколів-синів!..
Хай прокляття вороженькам
в їхню хату долетить!
Є і в них синок рідненький...
- Буде й їм для горя мить!..
На незораному полі
червонів під небом мак...
- Він носій чийогось болю!..
Пам’ятав, кого нема...
30.03.2022 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2022
автор: Любов Вишневецька