Яскрава сонця днина
витягує язик і хлебче
молоко,
немов кошлате кошенятко
пітьма відступить,
а місяцю вкортить
поцілувати твої щоки,
щоб сльози більше не
скочувались, ранячи серце.
Я визволятиму понівечених,
даватиму силу слабким,
твоя сестра сказала колись
мені що я Бог, та я не повірив..
Тепер мені достатньо знати
Я страждав недаремно,
Це все великий план
Всевишньої.
Всі наші вороги згинуть,
Засохнуть наче кров
на зашнурованих чоботях
Я ж відчиню двері у новий світ
і запрошу вас усіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2022
автор: Immortal