Весна, обпалена війною,
Болітиме нам все життя,
В кулак зібравши спільну волю
Виборюєм своє буття.
Весна, обпалена війною,
Найтяжча в нашому житті,
Зіткнулись ми із сатаною,
Якого ще не бачив світ…
Здригається земля від грому
Ворожих градів і ракет,
Пташки́ летять до свого дому,
А ми в сльозах від дому геть,
Рятують Світом українців,
Сердечно прихисток дають,
Кати руйнують наші гні́зда,
Кусають, та не прожують,
Не проковтнуть їм Україну,
Бодай подавляться вони,
Свою загарбницьку доктрину
Засунуть хай собі в штани!
Весна, обпалена війною,
Нам врешті подарує мир,
До ворога ж, по лікті в крові,
Розплати бумеранг летить!
30.03.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2022
автор: Галя Костенко