U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_;
abab;
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_U;
aba cbc;
Тепера я один... Кохана залишила,
Немає друзів більш, а родичі втекли;
Зломилися зусиль мої слабенькі крила,
що в небеса тягли надії всі мої.
Така лиха прийшла до мене нині доля,
Лишилося лише її прийняти всю
І випити свою бездонну чашу горя,
Аби віддати честь мінливому життю.
Чека на всіх людей моє страждання люте,
Воно не омине нікого із живих,
Бо це закон буття, яке було і буде.
Невдовзі прийде смерть, потішниця спокійна,
І забере мене до крайовини криг,
Де дні усі одні, де будучність надійна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2022
автор: Дефлоратор