Ми по підвалах не ховались,
Спиняли ворога грудьми.
Літали міни... розривались,
До хати лізли дикуни.
Один на трьох із автоматом,
Один... єдиний кулемет.
Ішов по долі слідом фатум,
Де смерть чатує кожен день.
Моя Украйна сиротіла.
Диявол світом володів.
Довколиш громом гомоніла,
До Божа льотчик полетів.
Тебе від нас забрали Гради,
Згорів... енергій смолоскип.
Віддав життя Украйни ради,
Собою хлопчиків закрив.
І путь земний твій завершився,
Назавше голос твій затих.
До Світлих воїв долучився,
До Божих лицарів святих.
Заслони повняться синами.
Вони уже на передку.
Лише душа твоя із нами,
Спиняє навалоч бридку.
Без тебе зійде сонце брате,
Збуяє зелень у гаю.
Тебе ж ми будем памятати,
ТИ з нами лишився в строю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2022
автор: Волиняка