Ти біснуватий доказуєш, що ти є цар.
І не хвилюєшся, що трон твій у крові.
З страху вмираєш, бо знаєш - це піар.
Тремтиш, проклятий, від ранку до зорі.
Для тебе люди - це лиш суєта.
Молишся старче, б'єш поклони...
Та не прийме тебе земля.
І не задзвонять за тобою дзвони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)