Місто, якого немає вже більше.
Є там голодні, без дому та ліків.
Не допоможеш пораненим віршем –
Друге у світі прийшло сюди військо.
Перше стояти готове до смерті!
Ми – Україна, хоч вбий скільки хочеш!
Падають з неба порожні конверти,
Падають душі розгромлених полчищ.
Місто, якого немає вже більше,
Просить молитви та краплю водиці.
Перед світанком – зазвичай темніше,
Правду тримають святі у правицях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: Шостацька Людмила