Не обертайся ти на схід спино́ю,
бо за плечима з’явиться мутант,
ображений, стурбований Весною
«зелений чоловічок» – окупант.
В камуфляжі, у барвах «триколора»,
неначе та матрьошка з Хохломи,
зомбована пропутінська потвора –
«стал грудью» за цивільними людьми.
По стрічці, що нагадує гадюку,
по вдачі (європейський азіат) –
запам’ятай назавжди цю тварюку,
це – ворог твій, це твій брехливий «брат».
Не пожалій отруйливого гада,
відкинь під зад ногою до межі.
Нехай сичить: «чужой зємлі нє нада» –
як матір, землю рідну бережи!
Мерзоту вилізлу з нори зі сходу
й плюючу труйно на землі твоїй,
заради спокою свого народу
скоріше вбий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: Анатолій Костенюк