Дякую, доле за ще один день з ним.
Я не знаю, скільки іще судилося нам.
Всі образи нікчемні, потанули, ніби дим,
і немає нічого, чого я йому не віддам.
І немає нічого, що мені не віддасть він.
Та молю: не віддати за мене життя.
І немає й не буде таких світових війн,
щоб пробили оте
надземнЕ укриття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: Тетяна Ященко