Вперше я дізнався, що Юрій Романович - це Юрій Руф на конкурсі присвяченому 70-річчю створення УПА та святі Покрови в 2012 році.
Перед конкурсом він підійшов до мене й сказав, що було б добре представити технологів.
Староста моєї групи здав мене і розповім, що я пишу вірші.
До цього конкурсу довелося спеціально написати декілька текстів, які в кінцевому результаті і стали кістяком книги "СоціоПат" (2016 року).
Напевно, як би не Руф, то цієї книги й не було би. Все-таки я писав тільки ліричні тексти. Це вже з часом почав вкраплювати соціалку та патріотику.
Проте ще тоді в далекому 2012 саме ці вірші й відкрили для мене потаємне життя Юрія Романовича. Виявляється, він пише вірші і називає їх "Багряною лірикою".
Письменницька діяльність була для нього іншим життям. Він не тільки був письменником, який писав вірші, він жив ними...
З часом його напрацювання вилилися в проекті " Дух Нації ".
Юрій Руф став не тільки очільником цього руху, а й рупором нової концепції українського націоналізму.
Для нього націоналізм був без сліз та моря горя. Йому було бридко від рабського повзання на колінах перед московією.
Він створював новий образ українця. Успішного та заможнього українця. Цей українець знав свою історію, любив свою Батьківщину й жив для неї.
Я доволі часто перетинався з Руфом на літературниках та фестивалях. Ми віталися і йшли по своїх справах.
У цього чоловіка завжди було багато роботи. Він часто кудись біг: в тренажерний зал, на сцену чи літературники.
У свій час для мене відкриттям стало, що у Львові з'явився новий бренд сучасного модного одягу "Гвер".
Звісно, що до нього був причетний Юрій Романович.
Безліч проектів та ініціатив цей чоловік тягнув на собі разом із побратимами.
Чого тільки вартує ініціатива при міській раді проти російської пропагандиської музики.
Я не був в близькому колі друзів чи знайомих, проте мав честь пізнати цього чоловіка.
Були різні історії. Різні зустрічі та розмови, проте це все всього лиш спомин у моїй голові.
Спомин про кремезного титана, який міг витримати ще багато. Міцно стиснувши зуби і дожати до кінця.
Проте, на жаль, війна не перебирає і її вантаж є важчим за всі нам відомі.
Чергова втрата для України.
Спочивайте в мирі, Юрію Романовичу.
© Богдан Кухта
03.04.2022
Фото з просторів інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2022
автор: Kukhta Bohdan