Сирени, сирени, сирени
Ні сну, ні спокою нема - війна.
Кадри з екрану вбивають
Громадяни вимагають
Зброю роздати та ПВО на кожен дім
В кожне село
І не дивитись, що далі буде
Ірпінь, Маріуполь, Харків,
Буча, Гостомель
Кулі в затилок, звязані руки
Верховна Рада закон відхилила
А свій народ вона захистила?
То ж хай негайно всім зброю дають
Поки ще є в нас кому воювати
Це вже не жарти.
І не таку, що вже не стріляє,
Не самопали і не травмат
Новий сучасний хоча б автомат
Ви ж відмінили уже ЗНО,
То не страдайте, компютери нові ви не купляйте
Екзамен з стрільби, екзамен з здоров'я
Й як першу надать допогу
Яка там історія, все ж то брехня
Мову всі знають й так, всі прекрасно говорять
А втрати ми й так порахуєм
Народ ми ж не чуєм, людей не цінуєм
Війна й порятунку нема
Призиви , крики, страх
З дня в день ми вірим в мир
Та травень вже не загорами
І перемога буде з нами
Якщо відкриють другий фронт
Чого чекать, горять міста
Руїн та попелищ ?
Вони, кацапи, не воюють
Вони вже план давно змінили
Тому простих людей і вбили
На трупах будують памятники слави
Навколо бушують пожари
Жетрв уже не злічить
Людям же хочеться жить
Герої в бою, молодь в строю,
Не всі їх жінки за кордоном,
А діти, діти....
Бояться видно і дітей
В народу законна вимога
Мирне небо, зброю всім
Хто прийшов в міста з війною
В полон більш не брати
Фашистів стріляти
Ешелони двохсотих назад відправляти
На що обміняєм вбиту дитину
Чи згвалтовану голу дівчину?
Вони планують парад,
Їхні міста не горять
Що за утопічна війна
Роками іде безкінця
Крик про допомогу не чують
Венграм треба газ
А комусь рублі
Хтось царя боїться,
А козел різвиця
Бісики пускає, тисячі вбиває
Земля вже ж горить
Кажуть посівна , виходу нема,
Небо не закрити і з цим маєм жити
Зброю в руки брати
Землю захищати, ворога вбивати
Рать іде за раттю
Гірко плачуть діти
І куди це горе нам з тобою діти
Вибрали поживу, губу розкотили
Парад на руїнах вони захотіли
Так вони будують вогнем і свинцем
Зомбі атакують ідуть з москалем
А весь світ за нами?
І чого чекає ?
Лихої години ?
В думці ж всі єдині.
Ні , ми не втручаємсь,
То є ваша справа
Та ваша держава.
Гарно ми говорим, рішення приймаєм
А що буде завтра, ми й самі не знаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2022
автор: oreol