ІСТОТА

Не  викуєш  меч,  не  розплавивши  в  домні  руду.
Збереться  метал  до  металу,  шлак  зійде  назовні.
На  нашій  землі  нині  нечисть  вінчає  біду
І  ліпляться  сильні  до  мужніх,  слабкі  до  безвольних.

Їх  сильних  –  безмежжя  і  мужніх.  Родюча  земля.
Жебрак  був  зустрівся,  говорить:  «Навіщо  супротив?»
Тепер  те  нещасне  створіння  обходжу  здаля.  
Цураюсь,  гидую,  -  шлунково-кишкова  істота.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2022
автор: Пісаренчиха