_U_U_U_U_U_U;
abab; aba cbc;
Квітко! Ти – юнацьких літ оздоба
Для поета, що дорослим стать не зможе,
І в очах моїх завжди твоя подоба,
Дивний образе розумности погожий.
Ні, Аллах, Осіріс та Пурушотама
Не зрівняються із Маздою-тобою.
Мудросте й Красо, безсмертна, бездоганна,
Ти пророка вшанувала самотою,
Тільки здалеку дивитися можливо
На достоїнства твої величні, Славо,
Та того мені достатньо, ясна діво.
Розуме прекрасний, вічні звязі наші,
І якимсь ти літнім нетуманним ранком
Вірну забереш собі мою фраваші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2022
автор: Дефлоратор