Непереможні

Вона  чекала  звістки  із  фронтів,
А  він  не  міг  дзвонити  їй  щоденно.
В  підвалі  між  сусідів  і  котів,
Між  вибухами  йшло  життя  буденне.

Вона  збирала  речі  і  харчі,
Плела  сітки  для  наших  волонтерів.
А  він  стояв  на  варті  уночі
І  слухав  звук  чужих  гелікоптерів.

Він  вислав  фотографію  свою  –
Вона  екран  так  довго  цілувала.
Він  написав  коротке:  «Я  люблю»  –
І  стиснув  «Джавеліна»  грізне  жало…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: Тетяна Мошковська