Герой нiколи не вмирає. Дух воїна се - палладдін.
/Юрий Сафроненко/
Герой нiколи не вмирає,
Вмирати може тiльки трус.
Герой в вiдрядження їжджає,
До тих, хто гордо звецця Рус!
ТАМ є йому що розказать -
Там - коренi
i наша
Рать!
Там, де хвилями плещецця Iрiй,
Де купелицця промiнь зарi,
Де лелеками ораний вирiй,
Їх стрiчають пiд спiв кобзарi!
Нададуть їм з сурицею келих,
Та у лазнi вогонь розведуть,
I пiсень Українських веселих
Про яскраву їх
Долю
с
к
л
а
д
у
т
ь
.
Вмить смертельні загояцця рани,
Сила стане сильніша в 100 крат!
Гордість Нації - се Ветерани.
Дух Героя - се Мужності брат!
Й на ночному зірок небосхилі
Запалає яскрава зоря!
Бджілки Всесвіту вмить небокрилі
Їх посвятять у чин кобзаря.
Палладдіни - космічнії бджілки
Їм розвозять звитяжний нектар.
Дубу Роду відрубані гілки
Оживляють ген Силою Чар.
В кожній новій Козацькій родині
Народиться Козак - бравий син.
Їх лелеки несуть - берегині,
А Дух Руса несе палладдін.
=GrafBorisfen=11-е Рамхат 7530 ЛЪта вiд С.М.З.Х. = 10.10.2021
http://stihi.ru/2021/10/10/1461
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: GoldKing