Я чую дзвони, сурми, барабани,
Спекотний відчуваю я мотив.
Дрижить Земля, вона вся - поле брані.
Всі лінії перейдені і грані?
Я чую крові вогняний прилив.
Левіафан вже рушив у заплив?
І чую я за першим, - другий дзвоник.
Куди летить у сполохах Земля?
Всі потяги покинули перони...
І зграя вороння кружля й кружля.
Звучить мотив, як відчаю надрив...
Невже Левіафан уже приплив?
Немов гудуть ієріхонські труби.
І гул із часом все росте й росте.
О, Господи, не доведи до згуби
Все, що для нас кохане і святе!
І серце все ж надією живе, -
Левіафан до нас не допливе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: Рунельо Вахейко