Жахливий сон
Переживаєм знов і знов
АТО пережили, то ж не війна була
Його не зупинить з екрану так й звучало
І всі мовчали
І знов цей жах
Цей сон та страх
Призиви карати, призив - убивати
А винуватців бійні ви ж не посадите навіть за грати
Колись, неодмінно
Старого дідка, можливо
Горбачова ж уже пасадили
Превселюдно судили, превселюдно казнили
І тих. хто у нас усе розікрав
Ядерну зброю хто Раші віддав
Судили, не простили
Військові заводи в кожному місті були
На них тисячі українів робили,
Їх мирно взяли й прихватили
Ми відбудуємо, нові збудуємо
Питання, а хто нас предав
Хто флот український цим рашикам здав?
Ми не простили? Усіх засудили ?
До останнього вбили ?
Для чого тоді усе це казати
Нову війну в серцях будувати
Всіх до останнього будем вбивати?
Винних й не винних ?
У них інша мова, в умовах війни звучить це чудово?
Ви теж божевільні ?
Їхні ж слова, тільки на нашій мові промови
Яка війна ? Скільки можна вбивати ?
Хто розпалив цю війну, того негайно за грати.
Безумство смертями не зупинити
Як нам потім вбивцями жити?
Крики , емоції, страх.
Віра в ідеї, чи ваші ж вони ?
Куди ці ідеї Рашу ввели ?
По коліна в крові, очі горять
Всі ненавидять, їх рідні мовчать
Майбутнього нема, попереду голод й зима.
Все це пора зупинити.
Просто СТОП.
Перезавантаження. Досить жаху, слід спинитись.
Божевіллю припинитись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: oreol