Жовтими нарцисами березень прощався,
Брата-квітня зустрічав білими також,
Хоч ще морозець бере невеличкий зрання,
Не бояться аніскільки квітоньки його.
Бо стійкі та витривалі, хоч кажуть - пихаті,
Лиш себе вони і люблять і нікого більш.
Ними ми милуємося у будні і свята,
Бо приносять світлу втіху зболеній душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський