У світі марів я знайшов свою країну… (сонет)

U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_;
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_U;
abab;  aba  cbc;

У  світі  марів  я  знайшов  свою  країну
       І  завжди  поруч  ти,  куди  би  я  не  йшов,
Уявний  друже  мій,  якого  не  зустріну
       в  заправдности  лихій,  що  в  себе  тягне  знов.

Подалі  від  юрми  зігріюся  марами,
       Спокійно  розповім  історію  свою
Уявним  дітлахам,  що  зроблені  з  туману,
       А  потім  розпочну  таємних  думів  гру.

Лишилася  мені  в  житті  одна  надія:
       До  марів  одійти,  далеко  від  людей,
Бо  надто  важко  тут,  де  вічно  ходить  злива.

Колися  прийде  все  ж  остання  мить  до  мене,
       Відчинить  для  душі  фантазій  сто  дверей,
Настане  вічний  сон,  з  якого  вже  не  верну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: Дефлоратор