Як уміло *причитала* моя бабця…

Сто  болячок  їм  в  печінку,
Дрібненьких,  як  мак...
Щоби  кожен  мав  за  жінку,
Котрусь  із  макак...
Щоб  у  них  усе  відсохло,
Аж  по  самі  зуби,
Щоби  шкіру  їх  -  подохлих,
Натягли  на  бубон.
Щоби  в  бубон  отий  затхлий
Били  їх  шамани,
Щоб  усюди  люди  знали,
Хто  є  росіяни.
Бо  -  антихрист,  то  їх  батько,
Вони  його  роду.
Ми  не  сестри  їм  й  не  браття...
З  іншого  Народу.
Тож  живуть  хай  на  бо́лотах,
Отам  й  помирають,
Ач,  хазяїн  їх  -  с*волота,
Обіця  їм    *раю*
Хай  царьок  отой  *уйловий
Жиє    триста  років.
А  ми  били,  бʼєм  і  будем
Бити  клятих  орків!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2022
автор: @NN@