З милесеньким рахуємо зірки,
де сад розквітлий, де пташиний щебет...
Нас долі пов’язали навіки...
А дві долоньки не розділить небо!
І час нас не лякає... хай пливе!..
Дзвенить джерельце наших теплих бесід...
Нас кожну мить чекає щось нове...
а мрії чарівні колишуть Всесвіт...
Нам кожен ранок посміхнеться Бог!..
Серця застелить ранньою зорею...
З надією ми вип’ємо удвох
гарячу каву... й новий день... – Душею!..
Рятує віра в краще від усіх
незрозумілих справ чи негараздів...
Розіб’ємо біди міцний горіх
посеред щастя зорепадів!..
З милесеньким рахуємо зірки,
де сад розквітлий... де пташиний щебет...
- Нас долі пов’язали навіки...
а дві долоньки... не розділить небо!
8.04.2022 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2022
автор: Любов Вишневецька