Незнайомій діві (сонет)

U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_;
U_U_U_//U_U_U_U
U_U_U_//U_U_U_
U_U_U_//U_U_U_U;
abab;  aba  cbc;

Дівице  молода,  вродлива,  як  Гелена,
       Нової  Трої  ти  такий  кінець  сладкий
І  чар  щасливих  днів  та  будучність  буремну
       Даруєш  ти  комусь  поблизу  хвиль  морських;

І  ясний  усміх  твій  –  то  восьме  в  світі  чудо,
       Яке  не  всім  дано,  та  бажане  таке;
Я  бачу  сяйва  див  віднині  поусюди,
       Що  у  тобі  злились  і  варті  всіх  пісень.

Однак  собі  скажу:  далекий  промінь  діви,
       А  джерело  його  –  це  даль  червоних  зір,
І  не  торкнуся  я  ніколи  сонць  тих  світлих.

Але  юначка  та,  як  спогад  добрий,  гріє
       Усе  моє  життя  та  пестить  легко  зір
З  небесних  тих  далів  і  розпаляє  мрії.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2022
автор: Дефлоратор