Скрізь в Україні лихая година:
Мати ховає молодого сина,
Батько ховає яснооку дочку,
Потім плаче, плаче цілу нічку.
Десь у полі, там де місця стане,
Син ховає свою любу маму,
Доня ховає батечка свого...
Світ уже ридає од горя такого.
Нам би жити і турбот на знати,
Радісну пісню, як раніш співати,
Та на серці - біль, журба і туга,
Бо по Україні шириться наруга.
«Нам за що це?» Бога питаєм,
Він мовчить, не відповідає.
Мовте люди, як хтось уже знає,
Чом за Україну ворог нас вбиває?
09.04.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2022
автор: Яніта Владович