Помста віковічна

Хижа  лапа  кадебіста
Кігтями  тягне  в  минуле  :
Там,  де  імла  бандита  
Сраліна  волю  мордує.

Там,  де  ненависть  сліпуча
Й  підозра  до  ближнього  свого.
А  система  ГУЛАГу  колюча
Робить  людину  -  зомбо

Чи  то  зручний  матеріал
Для  страхітливих  авантюр.
Як  заповів  мавзолейний  оскал  -
Божевільний  ілліч  -  терор.

Інший  орк  теж  відгукнувся  
На  гасло  "  бий  і  владарюй  ".
В  союз  пригноблених  зібрався,
Але  піде  за  кораблем  нах@й  !

Бо  світ  уже  не  той  -  змінився,
Зовсім  інші  стали  ми.
Народ  -  мов  Фенікс  -  відродився,
Та  знов  готовий  до  борьби.

Аби  нарешті  остаточно
Зламати  диктатуру  зла.
Аби  цвіло  усе  природньо
І  Незалежність  в  ріст  пішла  !

Лиш  дорога  ціна  оця  -
Війна  завжди-завжди  трагічна.
Під  нами  є  свята  земля,
Із  нами  помста  віковічна.













адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2022
автор: Мандрівник