[b][i][color="#0896c9"]Зупинись, плането, на єдину мить,
На твоєму тілі, ген, земля горить.
В неї сиплять гради, б"ють ракети в ціль,
А довкола смерті, сльози, крик і біль!
Просимо, плането, зупини орду!
В мирі хай розквітнуть вишні у саду,
Хай полине з гаю пісня солов"я,
Усміхнеться сонцю зранена земля.
Хай з підвалів вийде врешті дітвора,
І відлунням лине сміх у всіх дворах!!
А тривоги зникнуть з гучномовців геть,
І відпустить серце слово горя "смерть".
Зупинись, плането, хай притихне вир,
Україні, людям так потрібен мир!!!
Вже весна, лаштують гнізда журавлі,
Хай же горе щезне з нашої землі.
10.04.22 р[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2022
автор: Любов Іванова