Сьогодні ранок бомбою спустився
На мій Чернігів, на людські життя.
То Путін із нечистим зголосився
Перетворити місто у сміття.
Не роси вмили вікна у будинках –
Сльоза жіноча, мов мережки слід,
Умились кров’ю мати і дитинка…
Чому ж не чує крики наші світ?
Та, вірю, сонце темінь переможе,
Війною правди не завоювать,
Тож перемогу ми здобути зможем,
Якою б не була московська гадь.
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
На фото будинок мого брата до війни і тепер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2022
автор: Ганна Верес