Ви в нікуди обрали шлях,
Згубили честь і славу.
Сліпі, затуркані в церквах,
Не любите сю правду.
Чужим бо молитесь богам,
Во славу юди - кату.
Своїм одвічним ворогам,
Пустили звіра в хату.
У ранг гетьманів возвели,
Звеличили істоту.
Та вас, як лохів розвели,
Ведуть до ешафору.
Брехні відчиниться засов,
І знов на стежці граблі.
Гівн.м помажуть губи знов,
І взують знов сандалі.
Молитви в церкві... юду дай,
«Свої» в кожусі воші.
До смерти «вічний» з ними рай,
Як сонце дітки «божі».
Вже Промінь виплив із імли,
Уже Орда на сході.
А ви неначе ті воли,
Чужі в своїй господі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2022
автор: Волиняка