Вранці бачила голуба:
на гілку альбіції всівся
і у очі мені споглядав.
Сіра, тендітна пташка,
одвічний символ миру,
радісну звістку несла.
«Скоро, зовсім скоро,
чекайте, іще недовго,
та й закінчиться війна».
Голуб оце промовив,
і зразу у небо здійнявся
назустріч грізним вітрам.
Бо має цю добру вістку,
неначе зерна надії,
посіяти в душі всім нам.
Вранці побачила голуба,
бажаний знак від Бога,
що чекає на нас перемога!
11.04.2022 р.
___________________
P.s.
А голуба, і справді, бачила.
О пів на восьму ранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2022
автор: Яніта Владович