***?

Ми  з  тобою  давно  розлучилися,
Поділили  наше  майно  і  дітей.
Та  в  голові  тобі  щось  помутилося,
Знову  стоїш  ти  біля  моїх  дверей.

Але  у  мене  інший  є  на  прикметі,
Порядний,  добрий  і  джентльмен,
Він  співає  пісні,  складає  сонети,
Він  розумник  і,  навіть,  спортсмен.

Та  не  в  чеснотах  його  справа:
Що  не  тебе  обрала,  то  твоя  вина.
Я  з  ним  крокую  наче  королева,
Забувши,  як  тобі  була  я  кріпосна;

З  тобою  завжди  мала  я  німіти,
Він  чути  хоче  голос  мій  дзвінкий;
Мене  замкнув  ти  від  усього  світу,
А  він  подарував  край  чарівний.

Тому  не  вимагай,  щоб  я  вернулася,
Цього  не  буде  (ти  повір)  ніколи!
Достатньо  я  тобі  уже  вклонялася,
Час  полишити  зачароване  це  коло!

Від  тебе  варто  було  відхреститися,
А  я  чекала,  поки  сам  відступиш.
Хто  знав,  що  змушуючи  підкоритися,
Ти  свій  останній  розум  згубиш?

Не  думаючи,  я  взяла  й  сказала,
Що  силоміць  любов  ти  не  здобудеш.
За  мить  над  домом  вже  моїм  заграва,
І  ти  до  мене  з  кулаками  сунеш...

І  ось  стою,  розхристана  й  побита,
Солоні  сльози  по  щоках  біжать,
Мене  жахає  твоя  лють  несамовита,
Та  прагнення  свободи  не  віднять.

04.04.2022  р.

________
Не  можу  обрати  назву:
1.  Розлучилися  -  і  крапка!
2.  Прагнення  свободи  не  відняти.
3.  Чи  інше?  /  Ваш  варіант.
Буду  вдячна  за  підказку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2022
автор: Яніта Владович