Чому оминули лелеки село,
Вітрам безпритульним залишивши гнізда?
Сирени пробурюють простору дно,
А сонце за схилком—задимлена гільза.
Їх привид війни, мов тенетний павук,
Розклавши сітки. поусюдно полохав.
Літають, вмокнувши крилята в пітьму…
А там завиднілась й Бучанська голгофа.
Гологофа в Європі. Народ на хресті,
Розіпнутий орками… Господи, бачиш?
За те лиш, що вільно він жити хотів,
Кат немилосердний йому не пробачив.
Літають лелеки, шукаючи тиш.
На півдні та сході гуркочуть гармати—
Країна борониться, ворог не спить…
За сина, ридаючи, молиться мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2022
автор: Valentyna_S