Доню, вставай, треба бігти!
Мати вхопила дитя.
Треба ховатися швидше,
Лиш би дійти в укриття.
Доню, не плач, я з тобою,
Я від всіх куль захищу
Треба, прикрию собою
Тільки не бійся, прошу.
Знаю, що хочеш ти жити
В школу із друзями йти,
Сонцю весною радіти,
Але в нас кулі війни.
Доню, нас Бог захищає,
Бог і татусь на війні
Він повернеться, я знаю
Пообіцяв він мені...
Донечко, треба триматись,
Вийдемо звідси живі
Хай збереже Божа Мати
Хай вбережуть всі святі.
Доню, дай руку, побігли,
Обстрілу наче нема
Треба ховатися швидше
Мати прикрила дитя...
Вижили. Їх врятували.
Злякані, але живі...
Янголи їх захищали
Є вони тут, на землі.
Ранок. Міста мої спали.
Лютий. Вже скоро весна.
В небі гриміли удари,
Так починалась війна.
©Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2022
автор: Марія Скочиліс