Я пригорщі сонця
Із серця віддам українцям,
Черпатиму в жмені
Все тепле, що тільки я маю,
За всіх Охоронців
Молюся при тьмяній Божниці:
«Від орд навіжених
Звільніть нас у рідному краї!»
Хай вимете легіт
Поганські загарбницькі лави.
І стихне загроза
Для світлої долі дитини.
Ми є оберегом
Для світу в двобої кривавім,
То ж висуши сльози,
Всевишній, моїй Україні.
Наш Харків потоне
В квітковій красі, як раніше.
Азовським прибоєм
Озветься палкий Маріуполь.
І сонце в долонях
Всміхнеться заквітчаній вишні:
«Пишаюсь тобою,
О, земле моя, щедра й люба!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2022
автор: Білоозерянська Чайка