Я вірю й вірила, Чернігове, у тебе,
Що вистоїш і відіб’єш орду,
Що наші молитви почує небо,
Що вої оркам по зубах дадуть.
Захоплююся мужністю твоєю,
Ти світ собою здавна дивував,
Красою полонив усіх своєю,
Не раз і відсіч ворогу давав.
Радію, мій Чернігове, за тебе,
Що славою себе ти знов укрив,
Хрести церков цілує сонце з неба.
Легких тобі для нових злетів крил.
Москва іще не капітулювала,
Ще рано перемогу святкувать,
Але порідшала непрохана навала
І почала Росія задкувать!
Чернігове, ти ще в болючих ранах,
Та вірю в твоє світле майбуття,
Прекрасне, без кремлівського тирана,
Збудуємо нове собі життя!
18.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2022
автор: Ганна Верес