Прийшла весна, щоби зігріти світ,
А ми - хто в ранах, в кого страх, хто вбитий
Бо люципер ще хоче пити й пити
Безжальний смузі з крові, сліз та бід,
Й чомусь гадає, що вогонь та страх
Спалять в серцях цю спрагу до свободи,
Та не чекав, що більшу лють народить,
Яка зітре його, не залишивши й прах.
Прийшла весна..
І хоч зима дме сніг,
Та з під руїн все ж проростуть підсніжки,
Звитяга наша поверне усмішки,
Бо єдність та молитва знищать гріх!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2022
автор: тарпик