Я пам'ятаю трепетні долоні,
Що ніжно доторкалися лиця,
Коли тепло вкривало мої скроні,
Малюючи привабливе життя
Найкращий смак ранкового цілунку
Так шепотів зворушливо - люблю,
Він був для мене вищого гатунку,
Бо кожну відчував в мені струну
Я бережу його, як світ і радість,
Найвищу нагороду у собі,
Той смак п'янкий - моя найбільша слабість,
Що відобразила у смутку і журбі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик