Виття сирени, чийсь надривний плач...
Снаряда вибух, чийсь нестримний розпач...
Війна, війна, небого! Що поробиш?
В когось у венах стільки люті й зла,
Що й не збагнеш - людина се чи звір...
Страшніше звіра і страшніш содому,
Це сила тьми і пекла - два в одному -
Люцифер, демон, нелюд, бузувір...
Яким би він не був колись, яким -
За нашу кров, за кожну вбиту душу,
За Краматорськ, Чернігів, Харків, Бучу
Ми проклянем його на всі віки!
16.04.22
© Надія Бойко
Ілюстрація Юрія Журавля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2022
автор: Надія Бойко