Розстріляне дитинство порвалося на шмаття.
Страхи зламали спокій, усі забрали сни.
З дитячої сльози роздулося багаття.
Тремтить серцебиття від пороху війни.
Зґвалтована душа, понівечена болем.
Зруйноване усе, що чисте і святе.
Десь там іде весна залитим кров'ю полем,
Та тільки не для всіх вона вже зацвіте.
Народжене на смерть, грудне і безневинне
Вже не побачить світ. Тече гірка з очей.
Замовкло вбите серце, ридає Україна.
І материнський крик пронизує й пече.
За обстрілами обстріл. Залите небо димом.
Дощить і кровоточить у вирі оборони.
Війна. Кривавий ворог. Розстріляна дитина.
У рай душа злітає, й цвіте весна червоним...
17.04.2022
Віктор ОСТРОУХ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2022
автор: Viktor Ostroyh