Хіба передбачиш це поле життєве?
З вулканом хіба порівняння якесь.
Неспокій впаде, наче дикий рик лева,
Або ж несподівана страх смс.
Чекали весну, де суцвіття шле запах,
Іще раз початок і радість відтак;
Нараз постає перерита вся мапа*,
Залізом скалічений стовбур віта...
Плюється вогнем витвір злобної волі –
Коли ж увірветься терпіння в Добра?
Коли ж встане Людство і скаже: "Доволі
Всім протистоянням!" Давно вже пора!
ХХІ ВІК
*Мапа — карта місцевості
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2022
автор: Променистий менестрель