О чорнії сльози зі скелі збігають –
То плаче Природа, бо знає усе...
Дошкульная хвиля по скелі шмагає,
Прибій сльози множить, розраду несе.
І все так трагічне – немов ритуальне,
Ну чому свавілля сміється так зле?
Чи тижня страсного, як знаки пасхальні,
Іще раз цим людям у тім'ячко б'є!
Так чорними слізьми наситьтесь вже люди
Та й станьте ДРУГИМИ, Христос віщува́в –
Невже й в двадцять першім столітті не буде
В нас змін, ради котрих, життям рятував?
18.04.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2022
автор: Променистий менестрель