Чого до нас приперся із війною
І твориш в Україні геноцид?
Застосувавши скрізь смертельну зброю,
Людей вбиваєш наших і своїх?
Морального тут права ти не маєш
Рішати: кому жити кому ні!
Себе ти уявляєш богом раю,
Чи може цар уже «всія землі»?
Чи ти - намісник Бога, повелитель
Небесних сил і надер всіх землі,
Стратег і геній, та мислитель,
Якому покорятись мають всі?
Хто ти такий? Якийсь собі миршавий,
Що з’їхав вже із глузду дідуган,
На фоні хворобливої уяви,
Придумав, що ти є великий пан.
Як хворий - то потрібно лікуватись,
А не сидіти й правити в кремлі
Та в бункері від світу закриватись,
І нищити живе все на землі.
Ти– демон, зло, смертельні темні сили
Якого захопили все нутро,
Аж просишся, щоби тебе убили...
І в світі панувало лиш Добро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2022
автор: Ольга Калина